-
1 про-
1) фигыльләргә ялганганда, аның мәгънәләре татар теленә нигездә түбәндәге чаралар ярдәмендә биреләа) "үтү", "үткәрү" дигән фигыльләр ярдәмендәпросеять — иләктән [иләп] үткәрү
б) "бетү" яки "бетерү" дигән дәрәҗә фигыльләре беләнв) "узып китү", "үтеп китү" кебек тезмә фигыльләр ярдәмендәг) "чыгу" яки "чыгару" дигән дәрәҗә фигыльләре ярдәмендәд) "керү" яки "кертү" дигән фигыль беләне) "[үтәли] тишү", "тишеп чыгару" кебек фигыльләр ярдәмендәж) "җиткерү", "чыгару" дигән дәрәҗә фигыльләре яисә "бик яхшы", "бик нык" кебек рәвешләр беләнз) "...мый калдыру" кебек фигыль формалары ярдәмендәи) "зыян күрү", "зарар күрү" дигән фигыльләр беләнк) (-ся кисәкчәсе белән килгәндә) "туйганчы" кебек хәл фигыль формасы яисә "тую" дигән фигыль ярдәмендәл) (-ся кисәкчәсе белән килгәндә) ялгыш "ташлау", "салу", "кую" кебек сүзләр белән2) исемнәргә ялганганда, түбәндәге чаралар ярдәмендә тәрҗемә ителәа) "аз гына", "бераз" кебек рәвешләр беләнб) "яклы" дигән сүз белән -
2 кит аулау
китобо́йный, китоло́вныйкит аулау промыселы — китобо́йный (китоло́вный) про́мысел; китоло́вство
-
3 gam
1. n1) стадо (косяк) китів2) обмін візитами в морі (про китобоїв)2. v2) обмінюватися візитами в морі (про китобоїв)* * *I n1) стая, косяк китів2) обмін візитами ( китобоїв) у морі3) aмep.; cл. розмова; обговорення; базіканняII v1) збиратися в стаю, косяк ( про китів)3) aмep.; cл. базікати; заноситисяIII n; сл.нога (особл. жіноча); ніжка -
4 pod
1. n1) бот. стручок2) лушпиння, шкірка, шкурка3) верша4) ав. підвісний контейнер, підвіска5) відокремлюваний вантажний відсік (літака)6) ав. гондола двигуна1) груб. черево8) кокон (шовкопряда)9) зграйка (птахів)10) табунець (китів, моржів)2. v1) покриватися стручками2) лущити (горох)3) збиратися зграями (про птахів)4) скупчуватися табунами (про китів тощо)* * *I [pad] n1) стручок, біб; лопатка (гороху, квасолі е ін. бобових); коробочка ( льону); лушпайка, лузга, лушпиння, шкірка3) тex. захисна конструкція; відокремлюваний вантажний відсік ( транспортного літака або космічного корабля); aв. гондола ( двигуна)4) жapг. черево5) мop. обтічник6) гeoл. подовжена рудна лінза, сочевицеподібний покладII v1) давати стручки; покриватися стручкамиIII nневеликий табун (китів, моржів); зграйка ( птахів)IV v( про китів) зганяти в табуни; збиратися в табуниV [pod] n; спец.каналец, жолобок (у свердел, бурів)VI [pod] n; сл. -
5 turn
1. n1) поворот2) оберт3) обертання; обертальний рух4) вигин, закрут, заворот (ріки, дороги)5) зміна напряму6) поворотний пункт7) зміна (стану)turn of the tide — помітна зміна на краще, поворотний момент у чиємусь житті; зміна долі
8) виток9) чергаturn and turn about, in turn(s), by turns — по черзі
to take turns — робити щось по черзі, чергуватися, змінюватися
10) послуга11) черговий номер програми; вихід (у концерті); сценка; інтермедія12) виконавець номера13) коротка прогулянка; поїздкаto take a turn, to go for a turn — прогулятися
14) короткий період діяльності15) робоча зміна16) здібність; склад (характеру)17) стиль, манера18) форма, будова19) приступ, припадок; спалах20) потрясіння, шокto give smb. a turn — шокувати когось
22) розм. робота23) pl менструації24) різниця між курсом покупців і курсом продавців (на біржі)25) друк. чорниш26) зал. обхідна колія27) ав. розворот28) муз. групетоturn indicator — ав. покажчик повороту
turn meter — ав. покажчик швидкості повороту
at every turn — на кожному кроці; всюди; постійно
turn of life — мед. клімактерій
to serve one's turn — годитися, бути придатним (для певної мети)
one good turn deserves (asks) another — присл. послуга за послугу
not to do a hand's turn — сидіти, склавши руки
2. v1) повертатиto turn one's head — повернути голову, обернутися, оглянутися
2) повертатися3) обертати4) обертатися5) паморочитися6) перевертати, перегортати (сторінки)1) перевертатися, крутитися (в ліжку)8) перевертати догори дном, перекидати9) перевертатися догори дном, перекидатися10) загинати, закручувати, відгинати11) загинатися; закручуватися; відгинатися12) спрямовувати13) прямуватиto turn one's mind to smth. — зосередитися на чомусь, звернути увагу на щось
16) змінювати напрям; відхилятися17) повертати назад, у зворотному напрямі18) обходити, огинати19) військ. охоплювати фланг20) змінювати21) змінюватися; зазнавати змін24) точити, обточувати (на токарному верстаті)25) оброблятися (на верстаті)26) обмірковувати (проблеми тощо)28) перекладати (на іншу мову)29) сформулювати інакше30) досягти (певного віку, моменту тощо)31) змінити (колір, забарвлення)32) змінитися (про колір, забарвлення)34) бути в обігу35) псувати36) псуватися; прокисати, скисати (про молоко тощо)38) зігнутися; затупитися40) зрізати шкіру смужкою42) виплітати (п'ятку панчохи тощо)44) обертатися проти когось, чогось46) перетворюватися на щось47) робитися, ставатиturn about — а) обертатися; б) повернутися на 180°
turn against — а) повстати (проти когось); б) підбурювати (проти когось)
turn aside — відхиляти (ся), повертати вбік
turn away — а) відвертати (ся); б) проганяти, не пускати; в) звільняти, виганяти з роботи; г) викликати відразу (огиду); д) виявляти відразу (огиду); є) збиватися з правильного шляху
turn back — а) прогнати; б) повернути назад; відступити; в) обернутися; г) відігнути
turn down — а) відкидати (пропозицію); відмовляти (комусь); б) зменшувати (газ, світло); в) зменшуватися (про газ, світло); г) відігнути, відгорнути (комір); д) відгорнутися, відігнутися; є) кантувати
turn in — а) повертати усередину; б) згортатися усередину; в) зайти мимохідь; г) розм. лягти спати; д) с.г. заорювати; є) амер. вручати, здавати; є) повертати, віддавати
turn inside out — а) вивертати навиворіт; б) вивертатися навиворіт
turn off — а) вимкнути (радіо); б) закрити (кран); в) погасити (світло); г) вигнати, звільнити (з роботи); д) звертати (на інший шлях); є) відгалужуватися (про шлях); є) відвертати увагу; ж) псуватися (про їжу); з) в'янути і опадати (про листя); і) одружити; ї) розм. повісити
turn on — а) вмикати (радіо, світло); б) відкривати (кран)
to turn on the waterworks — розм. розплакатися; в) залежати (від чогось)
turn out — а) гасити (світло); б) вимикати (газ); в) вивертати (кишені); г) виганяти, проганяти, звільняти; д) припиняти роботу, страйкувати; є) випускати, виробляти; є) прикрашати; опоряджати; ж) прибувати, збиратися; з) розм. вставати (з ліжка)
1) виявитися (кимсь, якимсь)1) викликати; й) іти геть; к) виганяти худобуturn over — а) перевертати, перегортати (сторінки); б) перевертатися; в) перетворювати; переробляти; г) передавати іншому; д) обмірковувати; є) відновлювати, поповнювати запаси (товарів); є) тех. зривати (нарізку)
turn round — а) обертатися, повертатися; б) змінювати (політику тощо); в) примушувати змінити (думку тощо); г) раптово напасти (на когось — on, upon); д) перевертати
turn under — с.г. заорювати
turn up — а) піднімати (ся) угору; загинати (ся); б) підшивати (сукню); в) копати, викопувати; г) посилювати (звук); д) додавати (світла, газу); є) збільшувати (швидкість); є) раптово приходити (приїжджати); ж) траплятися; виявлятися; з) шукати, знаходити (у книзі тощо)
1) перевертати на спину; ї) розм. спричинювати блювання; й) юр. виправдати через брак звинуваченьto turn over a new leaf — а) розпочати нове життя; б) виправитися
to turn one's coat — змінити свої переконання (погляди); перейти на сторону противника
to turn the day against smb. — зменшити чиїсь шанси; змінити співвідношення сил на чиюсь користь
to turn smb.'s brain — а) засмутити; б) звести з розуму
to turn smb.'s head — запаморочити комусь голову
to turn the tables on — помінятися ролями, бити противника його ж зброєю
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, одержати бажаний результат
to turn a deaf ear — не слухати, не звертати уваги
to turn the other cheek — бібл. не чинити опору злу
to turn one's back, to turn one's tail — утекти
to turn one's back on smb., smth. — а) відвернутися від когось, чогось; покинути когось, щось; ігнорувати когось, щось; б) відмовитися виконати щось
to turn smb. round one's little finger — обвести когось навколо пальця
not to know»which way to turn — не знати, що робити
to turn up one's heels (toes) — розм. урізати дуба, простягти ноги, умерти
* * *I n1) оборотat each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)
no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот
a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]
to make /to take/ a turn — повернути
backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)
downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)
about turn! — кругом!; aвт. розворот
loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту
a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець
at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]
at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)
the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться
turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]
what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)
the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]
a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]
to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.
there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася
5) витокturn of a bandage — оборот /хід/ бинта
dead turns — eл. мертві витки
6) чергаlaughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши
he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод
out of turn — поза чергою [див. є]
to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися
my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття
7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедіяshort turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номерto do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера7)коротка прогулянка, поїздкаto take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)
to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді
8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботиto take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами
9) ( робоч зміна)to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу
10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація
11) здатність; дар; жилкаhe is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики
12) будова, формаthe turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)
I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот
13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шокto give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.
I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину
14) pl менструації15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)16) пoлiгp. марашка17) з.- д. обхідний шлях; виток18) мyз. группетто19) aв. розворот••turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]
turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]
turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій
to a turn — точно; як потрібно
done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)
at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу
travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців
out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]
to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано
to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)
to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити
to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі
not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити
II vone good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
1) повертатиto turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]
he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися
to turn one's head — обернутися, повернути голову
he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися
he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся
the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)
my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити
she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала
2) обертатиhe kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися
the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися
3) перевертатиto turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу
the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися
to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]
4) перекидати; перевертати вверх дномto turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати
to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл
5) загинати; закручувати; відгортатиto turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися
6) направлятиto turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги
to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]
to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати
not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]
I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)
it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду
shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє
7) відхиляти, змінювати напрямto turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]
this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям
8) (on, upon) націлювати, направлятиto turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.
9) огинати, обходитиto turn a corner — повертати за ріг [ср. є]
to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]
10) точити, обточувати на токарному верстатіto turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці
to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)
11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися змініmanners turn with time — з часом, вдача змінюється
12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати13) викликати нудоту14) icт. мати протилежний результат ІІ a16) робити, виконувати (стрибок, вправ)to turn a somersault — робити /крутити/ сальто
to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"
17) обдумувати (питання, проблеми)to turn smth in one's head — обдумувати що-н.
he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг
he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати
to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]
19) збавляти або додавати (газ, воду)to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)
the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів
20) змінювати (колір, забарвлення)autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути
the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)
the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється
21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)22) отримувати ( прибуток)to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)
23) продаватися, йти ( про товар)24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)
26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)28) орати, обертати ( пласт)29) стр. виводити (зведення, арку)30) в'язати ( п'ятку панчохи)31) to turn smthto smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.
to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі
to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше
32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.
let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]
when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему
33) to turn to smb звертатися до кого-н.I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.
34) to turn to smth звертатися до чого-н.to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]
35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодоюto turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях
to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя
36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.
to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди
37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівцівto turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]
38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягузаto turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію
the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом
39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцемthe rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг
the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий
40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою
how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше
43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.
44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку
45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу
when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення
46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин
the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.
the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції
47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a
48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставатиto turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]
to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]
both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися
to turn sulky — похмурніти; надутися
49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) станhe turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])
to turn short — раптово зупинитися, завмерти
to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)
to turn tail — див. tail III
to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.
to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути
to turn turtle — див. turtle II
to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)
to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат
to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]
to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)
hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви
to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові
to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму
to turn smb 's head — закрутити кому-л голову
to turn head — icт. мужньо чинити опір
to turn the /one's/ back — відвернутися, піти
to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.
to turn the tables on smb — див. table I
to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]
to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/
to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію
turn — "змінити шкуру"
not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути
not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути
to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)
to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]
to turn loose on smb — накинутися на кого-н.
to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.
to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.
to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння
to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом
to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи
he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки
to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.
to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.
we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.
to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності
to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.
to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще
not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]
it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/
to turn smth inside out — вивертати навиворіт
to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном
to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном
-
6 turn
I n1) оборотat each turn — при кожному оберті (колес; c-г оборот пласта; обертання; обертальний рух)
no left [right] turn — заборонений лівий [правий]поворот
a turn to the right [to the left] — поворот направо [наліво]
to make /to take/ a turn — повернути
backhand [standing] turn — поворот на задніх ногах [на місці]( кінний спорт)
downhill [uphill] turn — поворот на спуску з гори [при підйомі]( лижний спорт)
about turn! — кругом!; aвт. розворот
loop turn — розворот з ходу; поворот, місце повороту
a path full of turns and twists — звивиста стежка; поворот; поворотний пункт; поріг, кінець
at the turn of the century — на порозі нового сторіччя [див. є]
at the turn of the year [of the month] — в кінці року [місяця]; поворот; відхилення, відступ (у сюжеті, розповіді)
the story has so many twists and turns that the reader becomes lost — в розповіді стільки поворотів, відступів ( від основної сюжетної лінії), що читач абсолютно губиться
turn of the tide — мop. зміна приливо-отливної течії [див. є]
what turn did the discussion take — є за яким напрямом розвивалася дискусіяє; зміна, зміна курсу ( судн)
the turn of affairs [of events] — оборот справ [поворот подій]
a turn for the better [for the worse] — зміна на краще [відновно гіршого]
to give a new turn to smth — додати новий оборот чому-н.
there was a nasty turn in the weather — погода стала гіршою, погода зіпсувалася
5) витокturn of a bandage — оборот /хід/ бинта
dead turns — eл. мертві витки
6) чергаlaughing and crying in turn — то сміючись, то плакавши
he went hot and cold by turns — його кидало то в жар, то в холод
out of turn — поза чергою [див. є]
to take turn s — робити (що-н.) по черзі; чергуватися, змінятися
my turn will comet — прийде, моя черга!: я ще своє візьму!; я ще свого доб'юся!; спроба зайнятися чим-н.; тимчасове заняття
7) черговий номер програми, вихід; сценка, інтермедіяshort turns — короткі номери /сценки/; a song-and-dance turn пісенно-танцювальний номерto do one's turn — виконувати номер ( програми); виконавець номера7)коротка прогулянка, поїздкаto take /to nave/ a turn, to go for a turn (in the garden) — пройтися /прогулятися/ ( по саду)
to take a turn on a bicycle — підкотитися /проїхатися/ на велосипеді
8) короткий період діяльності; a turn of work невелика робота, трохи роботиto take a turn at the oars — небагато веслувати, попрацювати веслами
9) ( робоч зміна)to add a second turn — додати другу зміну, організувати двозмінну роботу
10) особливість, характерна риса; склад (розуму, характеру)peculiar turn of the Greek character — особливість грецького ( національного) характеру; стиль, манера; інтерпретація
11) здатність; дар; жилкаhe is of a musical turn, he has a turn for music — у нього хороші здібності до музики
12) будова, формаthe turn of her arms — лінії її рук; побудова ( фрази)
I don't like the turn of the sentence — мені не подобається, як побудоване це речення; оборот
13) напад, припадок, спалах; a turn of anger припадок /спалах/ гніву; потрясіння, шокto give smb quite a turn — сильно налякати /схвилювати/ кого-н.
I had quite a turn when I heard the news — я був в шоці, коли почув цю новину
14) pl менструації15) eк. акт купівлі-продажу ( цінних паперів); прибуток від купівлі або продажу цінних паперів; оборот капіталу; різниця між курсом покупців, курсом продавців (turn of the market, jobber's turn)16) пoлiгp. марашка17) з.- д. обхідний шлях; виток18) мyз. группетто19) aв. розворот••turn of the century — початок ХХ століття [див. 2]
turn of the tide — помітна зміна на краще, зміна долі [див. 3]
turn of life — мeд. перехідний період, клімактерій
to a turn — точно; як потрібно
done /roasted/ to a turn — зажарено якраз в міру ( про м'ясо)
at every turn — на кожному кроці; всюди, постійно; кожного разу
travelling through Europe we kept meeting Americans at every turn — подорожуючи по Європі, ми на кожному кроці зустрічали американців
out of turn — недоречно, не до місця [див. 6]
to talk /to speak/ out of turn — сказати недоречно; говорити необдумано
to be on the turn — змінюватися, зазнавати зміни; скисати, згущуватися (особ. про молоко)
to serve one's (own) turn — відповідати вимогам; відповідати меті; цілком підходити
to serve smb 's turn — годитися; влаштовувати кого-н., підходити, відповідати якій-н. цілі
not to do a hand's turn — = пальцем не поворушити
II vone good turn asks /deserves/ another — пpиcл. послуга за послугу
1) повертатиto turn a key [a door-handleˌ a tap] — повернути ключ [дверну ручку, кран]
he turned the knob and the door opened — він повернув ручку, двері відкрилися
to turn one's head — обернутися, повернути голову
he turned his face toward the speaker — він обернувся лицем до того, хто говорить; повертатися
he heard his name called but did not turn — він почув своє ім'я, але не обернувся
the tap won't turn — кран не відкривається (, не закривається)
my heart turns to you — моє серце звернене до вас; розгортати, відводити
she turned her face and wept — вона відвернулася, заплакала
2) обертатиhe kept turning his hat in his hands — він весь час вертів в руках капелюх; обгорнути, намотувати; обертатися
the wheel turns a complete circle in a second — колесо робить повний оборот за секунду; кружлятися
3) перевертатиto turn the leaves of a book — перевертати сторінки книги, перегортати книгу
the nurse could easily turn the patient — сестра могла легко перевернути хворого; перевертатися
to turn in bed [in one's sleep] — крутитися в ліжку [уві сні]
4) перекидати; перевертати вверх дномto turn an hour-glass — перевертати пісочний годинник; викладати, випускати
to turn the contents of ones bag (out) onto the table — викласти вміст своєї сумки на стіл
5) загинати; закручувати; відгортатиto turn a bar of steel — зігнути сталевий брусок; загинатися; закручуватися; відгинатися
6) направлятиto turn one's (foot) steps — прямувати, направляти свої ноги
to turn the car left [right] — повернути машину наліво [направо]
to turn a car to avoid collision — повернути машину, щоб уникнути зіткнення; прямувати
not to know which way to turn — не знати, куди йти [ср. є]
I turned down the avenue — я повернув на алею; повертатися ( у зворотний бік)
it is time to turn now if we wish to get home in time for dinner — час повертатися назад, якщо ми хочемо встигнути до обіду
shall we turn — є підемо назадє, повернемосьє
7) відхиляти, змінювати напрямto turn a blow [criticism] — відвести удар [критику]
this metal is thick enough to turn a bullet — цей метал достатньо міцний, щоб куля не пробила його /відскочила від нього/; відхилятися, змінювати напрям
8) (on, upon) націлювати, направлятиto turn one's gun on smb — направити зброю на кого-н.
9) огинати, обходитиto turn a corner — повертати за ріг [ср. є]
to turn smb 's flank — війск. охоплювати чий-н. фланг, охоплювати /обходити/ кого-н. з флангу [ср. є]
10) точити, обточувати на токарному верстатіto turn a candlestick out of brass — виточувати мідний свічник; піддаватися обробці на токарному верстаті, піддаватися токарній обробці
to turn well [easily] — добре [легко]точитися; відточувати, надавати завершеної форми ( фразі)
11) (з) мінювати (що-н.); діяти (на що-н.); his speech turned my thinking те, що він сказав, примусило мене змінити свою точку зору; змінюватися, піддаватися змініmanners turn with time — з часом, вдача змінюється
12) обертати (кого-н.) в іншу віру; звертатися до іншої віри, змінювати релігію; змінювати, зраджувати13) викликати нудоту14) icт. мати протилежний результат ІІ a16) робити, виконувати (стрибок, вправ)to turn a somersault — робити /крутити/ сальто
to turn handsprings — виконувати повороти ривком; робити "колесо"
17) обдумувати (питання, проблеми)to turn smth in one's head — обдумувати що-н.
he turned the question every way but could find no answer — як він не бився над цим питанням, вирішити його він не міг
he was still turn ing the idea about when he fell asleep — засинаючи, він все ще продовжував про це думати
to turn the conversation (to livelier topics) — перевести розмову ( на цікавіші теми); переходити ( про розмову) [ср. ІІ Б 2]
19) збавляти або додавати (газ, воду)to turn the gaslow — збавити газ; досягти (певного моменту, віку)
the price has turned ten dollars by the next bid — в наступний раз ціна досягла десяти доларів; наступний покупець запропонував ( за річ) десять доларів
20) змінювати (колір, забарвлення)autumn turns the foliage, autumn turns the leaves yellow — восени листя жовтіє; змінюватися (про колір, забарвлення); в'янути
the leaves are turn'ing — листя жовтіє; мінятися; змінитися ( про вітер)
the wind is turning — вітер змінив напрям, вітер змінюється
21) пускати в обіг (гроші, товари); знаходитися в обігу (про гроші, товари)22) отримувати ( прибуток)to turn a fair profit — отримати чималий прибуток; заробляти ( гроші)
23) продаватися, йти ( про товар)24) псувати, спричиняти прокисання; квасити ( молоко); псуватися, прокисати, скисати ( про молоко)25) зігнути, затупити ( лезо гострого інструменту)to turn the edge (of a knife) — затупити ( ніж); загнутися, зігнутися, затупитися ( про лезо)
26) виганяти (худобу на пасовища; turn out)27) зрізати шкірку стрічкою (з лимона, апельсин); вирізувати (кісточку з якого-н. плоду)28) орати, обертати ( пласт)29) стр. виводити (зведення, арку)30) в'язати ( п'ятку панчохи)31) to turn smthto smth, to smb — звертати, направляти (думки, увагу) на що-н. або до кого-н.; зосереджувати (думки, увагу) на чому-н. або на кого-н.
to turn one's thoughts [one's attention] to one's work — зосереджувати думки [увагу]на ( своїй) роботі
to turn one's efforts to smth more important — направляти свій зусилля на що-н. важливіше
32) to turn to smth, to smb звертатися, прямувати на що-н. або до кого-н.; зосереджуватися на чому-н. або на кому-н. (про думки, увагу)his thoughts turned to the sea — думки його звернулися до моря, він звернувся думками до моря; звертатися, переходити до чого-н. або кого-н.; починати розглядати що-н. або кого-н.
let us now turn from mechanics to medicine — перейдемо тепер від механіки до медицини; переводити розмову на що-н. або кого-н. [ср. II a 4]
when she entered the room he turned to another subject — коли вона увійшла до кімнати, він перевів розмову на іншу тему
33) to turn to smb звертатися до кого-н.I don't know to whom to turn — я не знаю, до кого ( слідує) звернутися; тягнутися до кого-н.
34) to turn to smth звертатися до чого-н.to turn to the dictionary [to the referençe-book] — звернутися до словника [до довідника]; прийматися, братися за що-н. (to turn oneself to smth); to turn to painting [to music] зайнятися живописом [музикою]
35) to turn smth to smth використовувати, застосовувати що-н. для чого-н.; to turn smth to advantage обернути що-н. на користь, використовувати що-н. з вигодоюto turn anthropological knowledge to practical uses — використовувати антропологічні знання в практичних цілях
to turn misfortune to (good) account — отримати користь з нещастя
36) to turn smb (on) to smth використовувати, займати кого-н. для чого-н.to turn all available hands (on) to the job of cleaning up — використовувати всі вільні руки щоб прибирати ( приміщення); кинути всіх вільних працівників на прибирання ( приміщення); залучити кого-н. до чого-н., переконати кого-н. у чому-н.
to turn smb to one's own views — переконати кого-н. у правильності своїх поглядів; вселити кому-н. свій погляди
37) to turn to smb (for smth) звертатися до кого-н. (за чим-н.); to turn to the experts звертатися до фахівцівto turn to smb for help [for support, for advice] — звертатися до кого-н. за допомогу [за підтримкою, за порадою]; шукати у кого-н. допомоги [підтримки, поради]
38) to turn smb; smth (in) to smb; smth перетворювати кого-н., що-н. на кого-н., що-н., робити кого-н., що-н. ким-н., чим-н.; to turn smb into a coward робити з кого-н. боягуза, перетворювати кого-н. у боягузаto turn sunlight directly into electricity — безпосередньо перетворювати сонячне світло на електроенергію
the drawing room was turned into a study — вітальня була перетворена /перероблена/ на кабінет, вітальня стала служити кабінетом
39) to turn (in) to smb; smth перетворюватися на кого-н., що-н.; ставати ким-н., чим-н.; to turn into a criminal стати злочинцемthe rain turned (in)to sleet — дощ перетворився на мокрий сніг
the puzzled look turned quickly to one of understanding — спантеличений погляд швидко змінився на розуміючий
40) to turn smth into smth обмінювати що-н. на що-н., обертати що-н. на що-н.she turned her eggs into cash — вона продала яйця, виручила ( хороші) гроші; перекладати іншою мовою
how would you turn this passage — є як ви переведете цей уривок?; turn it into French переведіть це на французьку мову; перефразовувати, сформулювати інакше
43) to turn against smb; smth повставати проти кого-н., чого-н.he turned against his former friends — він озброївся на своїх колишніх друзів; звертатися проти кого-н., чого-н.
44) to turn smb from /out of, off / smth, to turn smb to / into / smth проганяти, виганяти, випускати кого-н. звідкись., куди-н.to turn one's son from /out of/ the house — вигнати сина з будинку
45) to turn smb from smth /from doing smth / відвернути кого-н. від чого-н.; перешкодити кому-н. робити що-н.to turn smb from his duty — відволікати кого-н. від виконання свого боргу
when once he has made up his mind, nothing will turn him from it — якщо вже він щось задумав, ніщо не примусить його змінити свого рішення
46) to turn on / upon / smth залежати від чого-н., триматися на чому-н.greafi events often turn upon very small circumstances — великі події часто залежать від дуже дрібних обставин
the success of the picnic turns on the weather — успіх пікніка залежатиме від погоди; обертатися біля чого-н.; зосередитися на чому-н.
the debate did not turn upon any practical proposition — обговорення не стосувалося якої-н. практичної пропозиції
47) to turn on / upon / smb накинутися на кого-н.the dog turned on me and bit me — собака накинувся, укусив мене ІІІ a
48) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку у поєднанні з іменником перетворюватися, ставатиto turn soldier [cook, schoolmaster] — стати солдатом [кухарем, шкільним вчителем]
to turn Christian [Mohammedan] — звернутися до християнства [магометанства]
both poets turned in the end men of action — обидва письменники стали врешті-решт людьми дії; у поєднанні з прикметником ставати, робитися
to turn sulky — похмурніти; надутися
49) у поєднанні з іменником, прикметником перетворювати, робити; приводити в (який-н.) станhe turned the dog loose — він спустив собаку (з ланцюг [ср. є])
to turn short — раптово зупинитися, завмерти
to turn to bay — відбиватися, відчайдушно захищатися ( як загнаний звір)
to turn tail — див. tail III
to turn tail on /upon/ smth — відмовитися від чого-н.; нехтувати чим-н.; зрадити що-н.
to turn colour — змінювати колір; червоніти; бентежитися; бліднути
to turn turtle — див. turtle II
to turn bridle — повернути коня назад; відступати ( верхи)
to turn flukes — змахнути хвостом, піти під воду ( про кит)
to turn the trick — добитися бажаного ефекту, отримати бажаний результат
to turn the corner — вийти з скрутного або небезпечного положення [ср. І 9]
to turn the scale /the balance/ (at) — показувати (яку-н.) вагу; важити ( стільки-то)
hand baggage turned the scale at 60 pounds — ручний багаж важив 60 фунтів; вирішити питання, вирішити сумніви
to turn the other cheek — peл. підставити іншу щоку /щоку/; не опиратися злу; не відповідати кривдникові
to turn smb 's brain /mind/ — турбувати, засмучувати; зводити з розуму
to turn smb 's head — закрутити кому-л голову
to turn head — icт. мужньо чинити опір
to turn the /one's/ back — відвернутися, піти
to turn smb 's heart — чіпати, зворушити кого-н.
to turn the tables on smb — див. table I
to turn smb 's flank — обійти /перехитрити/ кого-н. [ср. I 9]
to turn one's ankle — вивихнути /підвернути/ кісточку /ногу/
to turn one's coat — зрадити своїм принципам; перейти в іншу партію
turn — "змінити шкуру"
not to turn one's finger, — пальцем не ворухнути
not to turn a hair — не виявляти нервозності /тривоги/; =, оком не моргнути
to turn the edge /the point/ of smth — притупляти, пом'якшувати що-н. ( критичне зауваження)
to turn smb; smth loose — давати волю кому-н., чому-н.; розряджати (знаряддя, пістолет); відкривати вогонь; (on) нацьковувати кого-н., на кого-н.; [ср. III a 2]
to turn loose on smb — накинутися на кого-н.
to turn a deaf ear to smb — не слухати, відмовитися вислухати кого-н.
to turn the /a/ blind eye to smth — закривати очі на що-н.
to turna blind eye to smb 's philandering — є закривати очі на чиї-н. гуляння
to turn the cold shoulder to /on/ smb — надавати кому-н. холодний прийом
to turn one's /a/ hand to smth — зайнятися якою-н. справою, приступити до роботи
he can turn his hand to almost anything — він вміє робити майже все; = у нього золоті руки
to turn ones hand upon smb — icт. убити кого-н.
to turn one's back on /upon/ smth — відвернутися, піти від чого-н.
we turn our backs on winter — ми прощаємося із зимою; нехтувати ким-н. або чим-н.; зраджувати кого-н. або що-н.
to turn smb from the door — не пустити кого-н. на поріг, відмовити кому-н. у гостинності
to turn smb round one's little finger — зневажати ким-н.
to turn smb adrift in the world — кинути кого-н. напризволяще
not to know where /which way/ to turn — не знати, як поступити; не знати, де преклонити голову; [ср. I 6]
it turn s my stomach — мене від цього нудить /верне/
to turn smth inside out — вивертати навиворіт
to turn smth upside down /topsy-turvy/ — перевертати що-н. вверх дном
to turn upside down /topsy-turvy/ — перекидатися, перевертатися вверх дном
-
7 cetology
-
8 gam
I n1) стая, косяк китів2) обмін візитами ( китобоїв) у морі3) aмep.; cл. розмова; обговорення; базіканняII v1) збиратися в стаю, косяк ( про китів)3) aмep.; cл. базікати; заноситисяIII n; сл.нога (особл. жіноча); ніжка -
9 sound
n (the Sound) геогр. н.протока Зунд* * *I [saund] n1) звук; шум; фiз. звук; фон. звук; тон2) тк.; sing враження4) звукозапис; диски, платівки, магнітофонні плівки5) мyз. "звучок", стиль виконання ( джазу)6) кiнo; = sound effectsII [saund] v1) звучати, видавати звук; мати те або інше звучанняto sound a bell — дзвонити в дзвін; давати сигнал ( звуковий); вiйcьк. грати (тривогу, відбій)
3) звучати, створювати враження, здаватися4) звіщати, сповіщати, проголошувати5) вимовляти6) вистукувати ( про колеса)7) мeд. вислуховувати, вистукувати, аускультувати ( хворого)8) юp. стосуватися, мати відношення до ( чого-небудь)III [saund] n; спец.1) зонд; щуп; пробник2) зондування; промірювання лотомIV [saund] v2) вивідувати, ( обережно) випитувати; дізнаватися, з'ясовувати; прощупувати, зондувати ( sound out)3) досліджувати, осягати4) глибоко занурюватися, пірнати ( про китів); опускатися на дноV [saund] a1) здоровий, міцний; спокійний, міцний ( про сон)2) доброякісний, незіпсований, хороший, гарний; добротний; справний; міцний3) здоровий, розумний; правильний, логічний; розсудливий, завбачливий4) глибокий, ретельний ( про аналіз)5) платоспроможний; надійний, стабільний ( у фінансовому відношенні)6) умілий, хороший7) сильний, здоровий8) юp. законний, дійснийVI [saund] advміцно, сильноVII [saund] n VIII [saund] n1) протока2) вузька затока, фіорд -
10 sound
I [saund] n1) звук; шум; фiз. звук; фон. звук; тон2) тк.; sing враження4) звукозапис; диски, платівки, магнітофонні плівки5) мyз. "звучок", стиль виконання ( джазу)6) кiнo; = sound effectsII [saund] v1) звучати, видавати звук; мати те або інше звучанняto sound a bell — дзвонити в дзвін; давати сигнал ( звуковий); вiйcьк. грати (тривогу, відбій)
3) звучати, створювати враження, здаватися4) звіщати, сповіщати, проголошувати5) вимовляти6) вистукувати ( про колеса)7) мeд. вислуховувати, вистукувати, аускультувати ( хворого)8) юp. стосуватися, мати відношення до ( чого-небудь)III [saund] n; спец.1) зонд; щуп; пробник2) зондування; промірювання лотомIV [saund] v2) вивідувати, ( обережно) випитувати; дізнаватися, з'ясовувати; прощупувати, зондувати ( sound out)3) досліджувати, осягати4) глибоко занурюватися, пірнати ( про китів); опускатися на дноV [saund] a1) здоровий, міцний; спокійний, міцний ( про сон)2) доброякісний, незіпсований, хороший, гарний; добротний; справний; міцний3) здоровий, розумний; правильний, логічний; розсудливий, завбачливий4) глибокий, ретельний ( про аналіз)5) платоспроможний; надійний, стабільний ( у фінансовому відношенні)6) умілий, хороший7) сильний, здоровий8) юp. законний, дійснийVI [saund] advміцно, сильноVII [saund] n VIII [saund] n1) протока2) вузька затока, фіорд -
11 pod
I [pad] n1) стручок, біб; лопатка (гороху, квасолі е ін. бобових); коробочка ( льону); лушпайка, лузга, лушпиння, шкірка3) тex. захисна конструкція; відокремлюваний вантажний відсік ( транспортного літака або космічного корабля); aв. гондола ( двигуна)4) жapг. черево5) мop. обтічник6) гeoл. подовжена рудна лінза, сочевицеподібний покладII v1) давати стручки; покриватися стручкамиIII nневеликий табун (китів, моржів); зграйка ( птахів)IV v( про китів) зганяти в табуни; збиратися в табуниV [pod] n; спец.каналец, жолобок (у свердел, бурів)VI [pod] n; сл. -
12 tail up
-
13 cetology
-
14 tail up
-
15 fall
1. n1) падіння2) занепад3) спад; зниження4) звич. pl водоспад5) амер. осінь6) випадання опадів7) впадіння (ріки)8) народження; окіт (ягнят тощо); виводок; опорос9) рубання лісу; зрубаний ліс10) покривало, вуаль11) спорт. коло, раунд; сутичка; боротьбаto try a fall with smb. — поборотися (помірятися силами) з кимсь
12) тех. напір; висота напору13) схил, обрив14) мор. фал15) тех. канат підйомного блока16) муз. каданс17) полювання на китів18) пасткаfall dandelion — бот. кульбаба осіння
fall fashions — амер. осінні моди
fall overcoat — амер. чоловіче осіннє пальто
2. v (past fell; p.p. fallen)1) падати; спадати; знижуватися; схилятися2) опускатися, спускатися; наставати3) охоплювати, долати (про сон тощо)4) слабшати, затихати (про вітер тощо)5) погіршуватися, псуватися (про настрій тощо)6) полягти, загинути (в бою)1) дохнути (про худобу)8) руйнуватися, обвалюватися; осідати9) поширюватися, лягати (на когось, щось)10) припадати, випадатиto fall to smb.'s share (to smb.'s lot) — випадати на чиюсь долю
11) ставати, робитися12) зриватися з вуст13) опадати (про листя)14) випадати (про зуби тощо)15) іти, падати (про дощ тощо)16) розпадатися (на частини)17) западати, спадати, приходити (в голову)18) народжуватися (про тварин)20) потрапляти (у пастку)to fall across smb., smth. — наштовхуватися на когось, щось
to fall in with smth. — відповідати чомусь; гармоніювати з чимсь
to fall within smth. — перебувати у межах (сфері) чогось
to fall down on smth. — амер., розм. не справдити довір'я (надій); зазнати невдачі в чомусь
to fall for smb. — розм. закохатися у когось
to fall for smth. — розм. попасти (ся) на гачок
fall away — кидати; відступитися; зраджувати
fall in — провалюватися, завалюватися (про дах); військ. ставати в стрій; минати (про строк)
fall off — відпадати, відвалюватися; зменшуватися, слабнути; занепадати
fall on — братися (за роботу); нападати, накидатися
fall out — випадати; військ. виходити зі строю, розходитися; сваритися; траплятися
fall over — перекидатися; заснути
fall through — провалитися; зазнати невдачі
fall to — взятися, розпочати; зачинятися (про двері)
fall upon — натрапляти, нападати
to fall at hand — насуватися, наближатися
to fall flat — не мати успіху; не справити належного враження
to fall from grace — грішити, збитися з пуття
to fall short (of) — зазнати невдачі; не вистачати
to fall to the ground — руйнуватися, виявлятися безрезультатним
to fall on one's face — провалитися з тріском; оскандалитися; зазнати фіаско
* * *I [fxːl] n1) падінняto have a fall — упасти; падіння, занепад
2) зниження, падіння; спад3) pl водоспад4) уклон, обрив, схил ( пагорба)5) випадання (волосся, зубів)6) aмep. осінь9) окіт, народження ( ягняти); виводок, приплід10) рубка лісу; зрубаний ліс11) покривало, вуаль; спадаючий комір; накладневолосся у вигляді "кінського хвоста"; шиньйон з довгого волосся12) cпopт. коло, бій, раунд13) тex. напір; висота напору14) тex. канат піднімального блоку ( block and fall); мop. фал15) мyз. Каданс16) peл. ( the Fall) гріхопадіння, первородний гріх ( a fall from grace)II [fxːl] v(fell; fallen)1) падати2) опускатися, спускатися; низько опускатися, схилятися; наставати, опускатися (про туман, ніч); охоплювати, долати (сон, страх)3) падати, знижуватися; ущухати, слабшати; погіршуватися, псуватися4) загинути; здихати5) прямувати, направлятися6) опускатися; іти під уклон7) валитися, обвалюватися; осідати8) (on, upon) поширюватися, лягати (на кого-небудь, що-небудь) (нaпp., про відповідальність); падати (на кого-небудь, що-небудь) (нaпp., про підозру); (to) випадати ( на чию-небудь долю); діставатися ( кому-небудь)10) cл. потрапити до в'язниці12) опадати (про листя; fall oft); випадати (про волосся, зуби; часто fall out)13) іти, випадати (про дощ, сніг)15) потрапляти ( у пастку)16) розпадатися ( на частини)18) народжуватися (про ягнят, щенят)III [fxːl] див. fall-trap IV [fxːl] n; спец.крик, що його видають китобої, побачивши кита; полювання на китів -
16 авыз
сущ.1)а) рот (человека, животного, птицы, рыбы); зев, пасть (зверя, крупного животного, хищной рыбы) || ротово́йавыз кырые (чите) белән генә елмаю — улыба́ться кра́ешком рта
авызым кипте — (у меня́) во рту пересо́хло
авызга бармак кую — приложи́ть па́лец ко рту (т. е. делать кому-л. предупредительный знак, чтобы замолчал или помолчал)
авыз куышлыгы — ротова́я по́лость
авызың кыек (чалыш) булганга көзгегә үпкәләмә — (посл.) не́ча пеня́ть на зе́ркало, ко́ли ро́жа крива́
авыз пешкәч (пешсә), салкын (суык) суны да өреп эчәсең — (посл.) обжёгшись на молоке́, ду́ешь и на во́ду
бүре авызына эләгү — попа́сть (угоди́ть) в пасть во́лку (к во́лку)
авызы кыек булса да, бай баласы сөйләсен — ирон.; посл. пусть говори́т байчо́нок, хоть у него́ и рот криво́й (на сто́рону); бога́тый врёт, никто́ не уймёт
б) перен.; разг. рот, едо́ксигез авыз бит бер гаиләдә — во́семь ртов ведь в семье́
в) уста́ ед. нетавызы белән сөйләү — говори́ть уста́ми (кого-л.)һәр кешенең авызында шул гына — у всех на уста́х одно́ и то́ же
г) говори́ло грубo-прост.яп авызыңны — закро́й своё говори́ло
2) обычно авыз|ыа) го́рло, го́рлышко (графина, горшка); горлови́на (цистерны, парового котла)авызы китек шешә — буты́лка с отби́тым го́рлышком
фляганың авызыннан эчү — пить из го́рлышка фля́ги
б) у́стье (печи, скважины, оврага, ложбины, балки)киң авызлы мич — печь с широ́ким у́стьем
кылыч кынының авызы — у́стье са́бельных но́жен
морҗа авызы — у́стье печно́й трубы́
в) ра́стру́б (музыкальной трубы, шланга)г) чело́ (плавильной печи, горна); хайло́ спец. ( технической печи)мич авызын еш агарту — ча́сто бели́ть чело́ пе́чи
д) жерло́, зев (печи, паровозной топки); пасть (водосточной трубы, туннеля); ду́ло (ружейного ствола, пушки)әллә ничә авызлы вулкан — вулка́н с не́сколькими же́рлами
эре калибрлы туп авызы — ду́ло (жерло́, зев) крупнокали́берного ору́дия
е) вход, лаз, прохо́д (в шалаш, шахту, пещеру); лаз (в нору, логово, конуру)кышкылыкка лапас авызын томалау — закры́ть на́ зиму вход (прохо́д) в наве́с-хлев
штольня авызында көтеп тору — поджида́ть у вхо́да в што́льню
баз авызына килү — подойти́ к вхо́ду в по́греб
мәгарә авызы — вход в пеще́ру; лаз пеще́ры; вы́ход (из) пеще́ры
аралык авызында туктап калу — останови́ться у прохо́да
ачык капка авызында тору — стоя́ть в проёме откры́тых воро́т; стоя́ть в воро́тах
з) отду́шина, хайло́ прост. ( проруби)бәке авызын киңәйтү — расши́рить проду́шину (в) про́руби
и) отве́рстие, зев ( люка)сыерчык оясының авызы — отве́рстие скворе́чника
к) верх (чего-л.)кисмәк авызына иелү — наклони́ться к каду́шке; склони́ться над каду́шкой
киң авызлы чиләк — ведро́ с широ́ким ве́рхом; ведро́, расширя́ющееся кве́рху
силос чокырының авызы киң булган — верх си́лосной я́мы получи́лся широ́ким
л) вы́рез, проре́з, верх ( кармана)кесә авызын киң итү — сде́лать вы́рез (верх) карма́на широ́ким
кулны кесә авызна китерү — поднести́ ру́ку к карма́ну
м) свищ, отве́рстие (в нарыве, ране), сви́щикн) перен. (са́мое) пе́кло, (са́мая) пасть (чего-л.)ут авызында булып чыгу — побыва́ть в (са́мом) пе́кле (огня́)
куркынычның авызына ук эләгү — угоди́ть пря́мо в пасть (пе́кло) опа́сности
о) в знач. нареч. авызыннан до́верху (наполнить какой-л. сосуд, яму)почта әрҗәсе авызыннан тулган иде — почто́вый я́щик был наби́т до́верху
•авыз ачып бару — см. авыз ачып йөрү
авыз ачып торучы — ротозе́й, ротозе́йка; зева́ка, рази́ня
авыз ашка тую — см. авыз ипигә тую
авыз (ни, нәрсә) әйткәнне (сөйләгәнне) колак ишетмәү — не отдава́ть себе́ отчёта в том, что говори́шь; говори́ть безотве́тственно; броса́ться слова́ми; не слы́шать того́, что говори́шь
авыз бармау — не (невозмо́жно) вы́говорить (вы́сказать); язы́к не повора́чивается (повернётся) (сказа́ть)
авыз белән карау — ирон. ртом гляде́ть (смотре́ть); рот разева́ть, ротозе́йничать
авыз белән тыңлау — ирон. ртом слу́шать (выслу́шивать/вы́слушать, прослу́шать, прослу́шивать/прослу́шать) ртом; уша́ми хло́пать; слу́шать и глаза́ми хло́пать (морга́ть)
авыз буяу — см. авыз пычрату
авыз (да) ачырмау (ачтырмау) — (и, да́же) рта раскры́ть (откры́ть) не дава́ть; (и, да́же) заикну́ться (сло́ва сказа́ть) не дава́ть
авыз еручы — неодобр.; см. ерык авыз 3)
авыз ерып алу — неодобр. позубоска́лить прост.
авыз җәелү — прост.; см. авыз ерылу
авыз җебетү — см. авыз чылату 2)
авыз җебү — распуска́ть/распусти́ть ню́ни (слю́ни)
авыз йомдыру — см. авыз каплау
авыз йомып бару — идти́ мо́лча
авыз йомып утыру — сиде́ть молчко́м (с закры́тым ртом)
авыз кабарту — см. авыз бүлтәйтү 1)
авыз каплану — замолча́ть, прикуси́ть (закуси́ть) язы́к
авыз килмәү — см. авыз оешмау
авыз күпертү (күптерү) — см. авыз бүлтәйтү 1)
авыз кыегайту — см. авыз кыйшайту
авыз кыймылдату — шевели́ть (пошеве́ливать/пошевели́ть) губа́ми
авызда (авыз тулы) (кара) кан булса да (кеше алдында) төкермәү — терпе́ть (не хны́кать, не пла́каться), не вы́дать себя́ (ни при каки́х обстоя́тельствах; что бы ни случи́лось)
авыз тутыру — см. авызга тутыру
авыз тую — см. авыз ипигә тую
авыз чалшайту — см. авыз кыйшайту
авыз ябышмау — см. авыз оешмау
авызга каптыру — см. авызга салу
авызга кергәнне йотмау (чәйнәмәү) — ирон. отка́зываться от того́, что само́ (в ру́ки) идёт (плывёт, даётся)
авызга керердәй (кереп китәрдәй) булып — о́чень внима́тельно, затаи́в дыха́ние
авызга килү — см. телгә килү
авызга салганны көтмәү — не дожида́ться, пока́ тебе́ в рот поло́жат
авызга су алу — см. авызга су кабу
авызга су кабып калу — набра́ть в рот воды́ (и промолча́ть); промолча́ть (набра́в воды́ в рот)
авызга тастымал тыгып булмый (тыга алмыйсың) — рот (гло́тку, го́рло) не заткнёшь, рот не закро́ешь (прикро́ешь) (кому-л.)
авызга уймак кабу — редко; см. авызга су кабу
авызга уймак капкан кебек (шикелле, сыман, төсле) — редко; см. авызга су капкан кебек
авызда (гына) тотарлык — язы́к прогло́тишь
авызда кош сайрату (уйнату) — в разн. знач. соловьём петь (залива́ться, разлива́ться)
авызда сер тормау — прогова́риваться/проговори́ться; проба́лтываться/проболта́ться разг.; не мочь (уме́ть) держа́ть язы́к за зуба́ми; не уме́ть храни́ть секре́тов
авызда сүз тормау — не уме́ть (мочь) держа́ть язы́к за зуба́ми (на при́вязи); язы́к распуска́ть/распусти́ть
авыздагыны алдыру — прозева́ть (упуска́ть, упусти́ть) своё; оказа́ться ротозе́ем (рази́ней, растя́пой, шля́пой, лопухо́м прост.)
авыздан йолып алу — см. авыздан тартып алу в знач. 2), 4)-6)
авыздан күбек чәчеп — неодобр. с пе́ной у рта (кричать на кого-л.), с пе́ной на уста́х ( похвалиться)
авыздан сүзне аркан белән дә (тартып) алып булмау (ала алмау) — см. авыздан сүз ала алмау; ≈≈ (из, у кого-л.) сло́ва арка́ном не вы́тянуть (вы́рвать)
авыздан сүзне келәшчә белән дә (тартып, йолкып) алып булмау (ала алмау) — см. авыздан сүз ала алмау; (из, у кого-л.) сло́ва клеща́ми (наси́льно) не вы́тянуть (вы́рвать)
авыздан тартып алырга торучы — рвач; хапу́га, хапу́н прост.
авыздан тере саескан очыру (очырту) — плести́ (нести́, говори́ть) чушь (вздор, околе́сицу, ерунду́, чепуху́), моло́ть (вздор, чушь, ерунду́, чепуху́); залива́ть, трепа́ться, бреха́ть прост.; пуска́ть (пусти́ть, запуска́ть/запусти́ть, распуска́ть) у́тку книжн.
авыздан төкерек килү — прост.; см. авызга төкерек килү
авыздан төкерек чәчеп — неодобр. с пе́ной у рта, бры́згая слюно́й (кричать на кого, ругать кого, хвастаться)
авыздан ут бөркү — см. авыздан ут чәчү 1), 2)
авызны кара канга буяу — см. авызны кан итү 1)
авызны кызылга буяу — см. авызны кан итү 1)
авызны чөйгә элеп — см. авыз күтәреп 1)
авызына саескан төкергән — см. авызына шайтан төкергән 1), 2)
авызыннан чыкканны эт җыймас (ашамас) — скверносло́в; тот, кто говори́т непристо́йности (непристо́йные и́ли неприли́чные слова́); выража́ться непристо́йно (непристо́йными слова́ми)
авызының тупсасы, теленең туктасы юк — прост. трещо́тка, соро́ка, тарато́рка, балабо́лка; бесстру́нная балала́йка прост.; говори́т день до ве́чера, а слу́шать не́чего
- авыз ачу- авызәдәбияты
- авыз гармуны
- авыз итү
- авыз итеп карау
- авыз иҗаты
- авыз пешү
- авыз тәме
- авыз эче
- авызга кабу
- авыз алдау
- авыз алдалау
- авыз ачып йөрү
- авыз ачып калу
- авыз ачып карап тору
- авыз ачып карап утыру
- авыз ачып тору
- авыз ачып тыңлау
- авыз ачып тыңлап тору
- авыз балда-майда булу
- авыз бал-май булу
- авыз бал да май булу
- авыз белән кош тоту
- авыз белән кош тотучы
- авыз бикләү
- авыз бозу
- авыз бүлтәйтү
- авыз бөршәйтү
- авыз бәлшәйтү
- авыз ачмау
- авыз да ачмау
- авыз еру
- авыз ерылу
- авыз ерып
- авыз җәеп
- авыз җебегән булу
- авыз җыеру
- авыз җыю
- авыз җыя алмау
- авыз ипигә тую
- авыз икмәккә тую
- авыз йому
- авыз йомып
- авыз йомып калу
- авыз йомып тору
- авыз йомып үткәрү
- авыз каплау
- авыз котырту
- авыз күтәреп
- авыз кыйшайту
- авыз кычыту
- авыз майлау
- авыз оешмау
- авыз күнмәү
- авыз пычрату
- авыз салындыру
- авыз салыну
- авыз сулары килү
- авыз сулары кору
- авыз суы кору
- авыз суларын агызу
- авыз суларын китерү
- авыз суын китерү
- авыз суларын корыту
- авыз суын корыту
- авыз сүздән бушамау
- авыз тидерү
- авыз тидереп карау
- авыз тишек булу
- авыз туйганчы
- авыз турсайту
- авыз тутырып
- авыз тыю
- авыз чайкау
- авыз чите белән
- авыз чите белән генә
- авыз чылату
- авыз ыржайту
- авыз эчендә ботка пешерү
- авыз эчендә ботка кайнату
- авыз эченнән
- авыз эченнән ботка пешерү
- авыз эченнән ботка кайнату
- авыз ябу
- авыз ямьшәйтү
- авызга авыз куеп
- авызга авыз карап
- авызга алгысыз
- авызга алу
- авызга гына карап тору
- авызга йокмау
- авызга да йокмау
- авызга карату
- авызга карау
- авызга керергә тора
- авызга керәм дип тора
- авызга керү
- авызга салганны йотмау
- авызга салу
- авызга су кабу
- авызга су капкан кебек
- авызга су капкан шикелле
- авызга су капкан төсле
- авызга су капкан сыман
- авызга су капкан диярсең
- авызга сугу
- авызга тел сыймау
- авызга тию
- авызга төкерек килү
- авызга тутыру
- авызга чәйнәп салу
- авызга чәйнәп каптыру
- авызда бал-май булу
- авызда бал да май булу
- авыздан алу
- авыздан алып әйтү
- авыздан ана сөте кипмәгән
- авыздан җан чыгарга тору
- авыздан җан чыгу
- авыздан җан чыкканчы
- авыздан өзелмәү
- авыздан өзеп
- авыздан өзеп алу
- авыздан өзеп алып әйтү
- авыздан өзмәү
- авыздан селәгәй килү
- авыздан селәгәйләр килү
- авыздан селәгәй агу
- авыздан селәгәйләр агу
- авыздан сүз ала алмау
- авыздан сүз алып булмау
- авыздан сүз чыкмау
- авыздан тартып алу
- авыздан төшермәү
- авыздан ут чәчү
- авыздан ут чәчрәтү
- авыздан чыгу
- авыздан ычкындыру
- авыздан ычкыну
- авызны ачсаң, үпкәң күренү
- авызны ачсаң, үпкәң күренергә тору
- авызны кара кан белән юу
- авызны кан итү
- авызны кара кан итү
- авызны чамалап ачу
- авызны чөйгә элү
- авызы пешмәгән
- авызына шайтан төкергән
- авызына иблис төкергән
- авызыңа бал да май
- авызыңнан җил алсын
- авызыңнан чыкмасын! -
17 йөгерү
I неперех.1) в разн. знач. бе́гать/бежа́ть || бег; пробе́жкайөгерү тизлеге — ско́рость бе́га
ерак арага йөгерү — бежа́ть на дли́нную диста́нцию
вакыт туктаусыз йөгерә — вре́мя бежи́т безостано́вочно
поезд һаман алга йөгерә — по́езд всё бежи́т вперёд
күзләр китап юлларыннан йөгерәләр — глаза́ бе́гают по стро́чкам кни́ги
иртә саен ишегалдына йөгерергә чыгу — ка́ждое у́тро выходи́ть во двор на пробе́жку
2) в знач. нареч. йөгереп бего́м, бы́стройөгереп аның янына килү — бего́м прибежа́ть к нему́
йөгереп баскычтан менеп китү — бего́м подня́ться по ле́стнице
3) в разн. знач.а) бежа́ть, побежа́тьярдәмгә йөгерү — бежа́ть на по́мощь
таулардан гөрләвекләр йөгерде — с гор побежа́ли ручьи́
җәрәхәтеннән кан йөгерә — из ра́ны бежи́т кровь
б) перен. пробежа́тьбөтен тәнгә кискен салкын йөгерде — по всему́ те́лу пробежа́л о́стрый хо́лод
йөзенә сагыш күләгәсе йөгерде — по лицу́ пробежа́ла тень тоски́
тимерчыбыклар буйлап ток йөгерә — по провода́м бежи́т ток
4)а) убега́ть/убежа́ть, побежа́ть к кому-л.; чему-л. или куда, за кем, за чемиртә саен су буена йөгерү — ка́ждое у́тро убега́ть к ре́чке
доктор чакырырга йөгерү — побежа́ть за до́ктором
китапханәгә йөгерү — побежа́ть в библиоте́ку
б) убега́ть/убежа́ть; забега́ть/забежа́тьурманга йөгерү — забежа́ть в лес
саубуллашмыйча йөгерү — убежа́ть не прости́вшись
5) разбега́ться/разбежа́тьсябуталышып, төрле якка йөгерү — растеря́вшись, разбежа́ться
6) прям.; перен. бе́гатьәрле-бирле йөгерү — бе́гать взад и вперёд (туда́ и сюда́); беготня́
көн-төн хуҗалык эшләре белән йөгерү — день и ночь бе́гать по хозя́йственным дела́м
кызлар артыннан йөгерү — (прост.) бе́гать за де́вушками
•- йөгерә бирү
- йөгерә-йөгерә ару
- йөгерә-йөгерә арып бетү
- йөгерә-йөгерә хәлдән таю
- йөгереп алу
- йөгереп ару
- йөгереп тую
- йөгереп әйләнү
- йөгереп әйләнеп чыгу
- йөгереп бару
- йөгереп барып җитү
- йөгереп барып кайту
- йөгереп барып килү
- йөгереп барып керү
- йөгереп йөргәләү
- йөгереп йөрү
- йөгереп кайту
- йөгереп кайтып керү
- йөгереп качу
- йөгереп керү
- йөгереп кереп китү
- йөгереп килеп
- йөгереп барып
- йөгереп килеп җитү
- йөгереп килеп җыелу
- йөгереп килү
- йөгереп китеп бару
- йөгереп китү
- йөгереп күчү
- йөгереп менү
- йөгереп менеп китү
- йөгереп таралу
- йөгереп таралышу
- йөгереп тору
- йөгереп төшү
- йөгереп төшеп китү
- йөгереп туктау
- йөгерүдән туктау
- йөгереп узу
- йөгереп узып китү
- йөгереп үтү
- йөгереп үтеп китү
- йөгереп чыгу
- йөгереп чыгып китү
- йөгерергә тотыну
- йөгерергә керешү II неперех.1) покрыва́ться, покры́ться чем-л.яшеллек йөгерү — покры́`ться зе́ленью (о лесе, деревьях, земле)
офыкка алсу кызыллык йөгерә — горизо́нт покрыва́ется ро́зово-кра́сным цве́том
тәрәзәгә бәс йөгергән — окно́ покры́то и́неем
чәчләренә ак йөгергән — во́лосы с про́седью
2) перен. в сочет. с некоторыми сущ. имеет индив. переводыйөзенә кызыллык йөгерде — лицо́ (его́) залило́сь (покры́лось) румя́нцем
күзләренә кан йөгергән — глаза́ на́литы кро́вью
III неперех.күңелгә шатлык йөгерде — се́рдце напо́лнилось ра́достью
случа́ться ( о животных) -
18 алу
I перех.1)а) брать, взять (что, кого руками, чей-л. адрес, пример с кого, чего, лодку напрокат, общественное поручение, девушку в жёны) || взя́тиеанализ өчен кан алу — брать кровь для ана́лиза (на ана́лиз)
асрамага алу — брать на воспита́ние
берәүне үрнәк итеп алу — брать (кого-л.) в приме́р
сүзне кире алу — брать ( своё) сло́во наза́д
уртача алганда — е́сли брать в сре́днем
б) достава́ть/доста́ть (посуду из буфета, книгу с полки); подбира́ть/подобра́ть, поднима́ть/подня́ть (что-л. валяющееся под ногами) || подбо́р, подня́тиесуыткычтан ит алу — доста́ть мя́со из холоди́льника
в) набира́ть/набра́ть, понабра́ть; нахва́тывать/нахвата́ть, нахвата́ться ( выгодных заказов)учка чикләвек алу — набра́ть оре́хов в горсть
г) забира́ть/забра́ть (телевизор из мастерской, рукопись из редакции, заявление из отдела кадров); снима́ть/снять ( вклад со счёта в сбербанке); выпи́сывать/вы́писать ( ребёнка из детского санатория) || забо́р, сня́тие, вы́пискад) захва́тывать/захвати́ть, прихва́тывать/прихвати́ть || захва́тывание, прихва́тывание, прихва́т прост.е) принима́ть/приня́ть (младенца на руки, ребёнка на воспитание, товары на комиссию, должность, волейбольный мяч в игре); получа́ть/получи́ть ( деньги от покупателей); брать/взятьрәсемнәрне күргәзмәгә алу — принима́ть (брать) карти́ны на вы́ставку
өстәмә йөкләмә алу — приня́ть дополни́тельное обяза́тельство
нигез итеп алу — приня́ть за осно́ву
партияга алу — приня́ть в па́ртию
шефлыкка алу — взять (приня́ть) ше́фство (над кем, чем)
ж) включа́ть/включи́ть (слова или выражения в словарь, термины в энциклопедию, чей-л. рассказ в сборник)з) принима́ть/приня́ть, вы́брать (литературный псевдоним, какой-л. девиз) || приня́тие, вы́бори) выбира́ть/вы́брать (курс, направление, чью-л. сторону); избра́ть || вы́борй) че́рпать, заче́рпывать/зачерпну́ть, почерпну́ть, наче́рпывать/наче́рпать, набира́ть/набра́ть, достава́ть/доста́ть (воду, жидкость); (части́чно) сче́рпать/счерпну́ть, отче́рпывать/отчерпну́ть || че́рпание, набира́ниечиләккә бераз су алу — набра́ть (наче́рпать) в ведро́ немно́го воды́
шулпаның өресен алу — сче́рпать жир с бульо́на
к) достава́ть/доста́ть, че́рпать, почерпну́ть, получа́ть/получи́ть, извлека́ть/извле́чь (информацию, сведения, данные откуда-л.) || че́рпание, получе́ние, извлече́ниеэштән илһам алу — че́рпать в рабо́те вдохнове́ние
л) снима́ть/снять, собира́ть/собра́ть, получа́ть/получи́ть || съём, сня́тие, сбор, получе́ниеелына икешәр уңыш алу — снима́ть по два урожа́я в год
м) дозва́ниваться/ дозвони́ться разг. (к кому, до кого, чего); брать/взять, достава́ть/доста́ть что (по телефо́ну)н) захва́тывать/ захвати́ть, забира́ть/забра́ть, брать/взять ( в плен) || взя́тие, захва́тывание, захва́т, забира́ниео) захва́тывать/захвати́ть (город с боем, власть в свои руки); занима́ть/заня́ть ( первенство); завладева́ть/завладе́ть, овладе́ть ( чем) || захва́тывание, захва́т, овладе́ние ( чем)икенче урынны алу — заня́ть второ́е ме́сто
штурм белән алу — взять шту́рмом
парламентта күп урын алу — заня́ть (завоева́ть) мно́го мест в парла́менте
п) захва́тывать/захвати́ть, перехва́тывать/перехвати́ть ( инициативу); забира́ть/забра́ть || захва́тывание, перехва́тываниер) снима́ть/снять, нанима́ть/наня́ть; брать/взять (комнату на время, дачный домик на лето)с) нанима́ть/наня́ть ( нового охранника); принима́ть/приня́ть, зачисля́ть/зачи́слить (куда, кем, в качестве кого) || наём, приём, зачисле́ниемашинистка итеп алу — взять машини́сткой
т) призыва́ть/призва́ть ( юношей на действительную службу), брать/взять, забира́ть/забра́ть, набира́тьсолдатка алу — брать в солда́ты
у) взима́ть (взносы, налоги; страховые сборы, пени, проценты); взы́скивать/взыска́ть ( в судебном порядке); получа́ть/получи́ть ( дополнительную плату за услуги) || взима́ние, взы́скивание, взыска́ние, получе́ниеф) покупа́ть, купи́ть, приобрета́ть/приобрести́ (наглядные пособия для школы, приборы, спортивный инвентарь, лотерейные билеты); заводи́ть/завести́ (кого, что); обзаводи́ться/обзавести́сь (парой лошадей, автомобилем) || поку́пка, ку́пля, приобрете́ние, обзаведе́ниеалган алганда кала — (посл.) купи́л-приобрёл (т. е. добрая покупка в любом случае на пользу)
х) занима́ть/заня́ть (что-л. в долг); позаи́мствоватьц) заи́мствовать, перенима́ть/переня́ть (у/от кого) (термины, сюжеты, идеи, какие-л. качества) || заи́мствование, перенима́ниеч) начина́ть/нача́ть, брать/взять ( с определённой ноты при запевании)артык югарыдан алдың, иярүе кыен — ты сли́шком высоко́ взял (на́чал) - тру́дно подпева́ть
2)а) оси́ливать/оси́лить ( что)пәке начар ала — бри́тва берёт пло́хо
җир көрәк алмаслык булып каткан — земля́ затверде́ла так, что лопа́та не берёт (оси́ливает)
б) захва́тывать/захвати́ть (об острых орудиях, механизмах с режущими деталями) || захва́тывание, захва́ткиң ала торган комбайн — комба́йн с широ́ким захва́том
чалгысы киң ала — его́ коса́ захва́тывает широко́
в) брать, поража́ть/порази́ть (об оружии и т. п.); достава́ть/доста́ть || пораже́ниебүрене вак ядрә алмый — во́лка ме́лкая дробь не берёт
ерактан ала торган туп — дальнобо́йное ору́дие
объект ерак, пуля алмый — объе́кт далеко́, пу́ля не достаёт
г) де́йствовать, поде́йствовать (о лекарствах, лечебных средствах, солнечном загаре и т.п.); поража́ть/порази́ть (о ядах и т. п.)бу тапны кислота алмый — кислота́ не берёт э́то пятно́
3) набира́ть/набра́ть (темп, скорость)4)а) убира́ть/убра́ть ( шахматную фигуру из-под удара); отводи́ть/отвести́, отнима́ть/отня́ть, снима́ть/снять; отрыва́ть/оторва́ть (от кого, чего) (взгляд, глаза) || убира́ние, отведе́ние, отво́д, отня́тие, отнима́ние, снима́ниетерсәкне өстәлдән алу — убра́ть (снять) ло́коть со стола́
башны читкә алу — отвести́ го́лову в сто́рону
аягыңны ал әле — убери́-ка но́гу
б) как гл. перемещения имеет индив. переводылампаны аскарак ал — опусти́ (возьми́) ла́мпу пони́же
көймәне судан читкәрәк алу — оттащи́ть ло́дку пода́льше от воды́
урындыгыңны тегендәрәк ал — подви́нь (отодви́нь, сдвинь, передви́нь) свой стул чуть в сто́рону (пода́льше)
уңгарак ал — возьми́ (бери́, це́лься) праве́е
өскәрәк ал — (чу́точку) приподними́
5)а) брать/взять, забира́ть/забра́ть, свора́чивать/сверну́ть, повора́чивать/поверну́ть, завора́чивать/заверну́ть (в какую-л. сторону)уңга ал — бери́ напра́во (впра́во); забери́ (прими́) впра́во
б) уводи́ть/увести́, отводи́ть/отвести́, своди́ть/свести́; брать/взять || уво́д, отведе́ние, отво́давтомобильне койма яныннан алу — увести́ (отвести́) автомоби́ль от забо́ра
атны юлдан алу — свести́ ло́шадь с доро́ги
6)а) втя́гивать/втяну́ть, вбира́ть/вобра́ть, вдыха́ть/вдохну́ть (воздух в себя, какие-л. запахи); набира́ть/набра́ть, забира́ть/забра́ть (что, чего) || втя́гивание, вдыха́ние; набира́ние, забира́ниеүпкәгә һава алу — втя́гивать во́здух в лёгкие
б) втя́гивать/втяну́ть, вбира́ть/вобра́ть, подбира́ть/ подобра́ть (части тела, конечности, трап в пароход, что-л. выступающее) || втя́гиваниебашны яка эченәрәк алу — втяну́ть го́лову поглу́бже в воротни́к
трапны вертолётка алу — убра́ть трап в вертолёт
7) включа́ть/включи́ть, вбира́ть/вобра́ть (в себя, в свой состав); объединя́ть/объедини́ть (в себе, в своём составе) (о коллективах, обществах, объединениях, сборниках и др.) || включе́ние, объедине́ниебу проблема төрле темаларны эченә ала — э́та пробле́ма включа́ет (вбира́ет) в себя́ мно́го тем
бу команда үз составына төрле кешеләрне алган — э́та кома́нда включи́ла (вобрала́) в свой соста́в ра́зных люде́й
8) вбира́ть/ вобра́ть; вса́сывать/всоса́ть, втя́гивать/втяну́ть; впи́тывать/впита́ть, брать/взять || вса́сывание, втя́гивание, впи́тываниетоз дымны ала — соль впи́тывает вла́гу
үсемлек суны тамырлары ярдәмендә ала — расте́ние берёт во́ду посре́дством свои́х корне́й
9)а) получа́ть/получи́ть (письмо от кого, приглашение на что, воспитание какое, выгоду от чего, директиву чью) || получе́ние (среднего образования, бесплатной медицинской помощи)мат алу — получи́ть мат
акчалата алу — получа́ть (брать) деньга́ми
гонорар алу — получа́ть гонора́р
квартир алу — получи́ть кварти́ру
лаборатория шартларында югары температура алу — получе́ние высо́кой температу́ры в лаборато́рных усло́виях
фронтта алган яралар — ране́ния, полу́ченные на фро́нте
тиешен алды — прям.; перен. он получи́л своё (до́лжное, по заслу́гам)
б) наполуча́ть/наполучи́ть; нахва́тывать/ нахвата́ть (поощрений, двоек по какому-л. предмету, взысканий)в) брать/взять (расчёт, документы на руки, назначение на работу, выписку из протокола)г) брать/взять (что, чьё, у кого, где) (разрешение, согласие, визу); заполуча́ть/заполучи́ть; заруча́ться/ заручи́ться ( чем)д) приобрета́ть/приобрести́ (опыт, навыки труда, квалификацию); овладева́ть/овладе́ть ( знаниями)һөнәр алу — получи́ть (приобрести́) профе́ссию; овладе́ть профе́ссией
е) набира́ть/ набра́ть ( столько-то очков на спортивных соревнованиях); собра́ть ( столько-то голосов на выборах); выбива́ть/вы́бить ( очки в стрельбе) || выбива́ниеж) прям.; перен. зарабо́тать, получи́ть (радикулит на сидячей работе, инфаркт в молодом возрасте)з) приобрета́ть/ приобрести́, заслу́живать/заслужи́ть (славу, почёт, известность, популярность, призвание), сни́скивать/сниска́ть, стяжа́ть книжн. || приобрете́ниеяман дан алу — сниска́ть дурну́ю сла́ву
и) получа́ть, выпи́сывать ( периодические издания) || выпи́сывание; получе́ниек) извлека́ть/извле́чь (урок, пользу) || извлече́ниел) выноси́ть/вы́нести (для себя́) (какое-л. впечатление от беседы с кем, от просмотра кинокартины)м) нести́, понести́ (наказание, кару)тиешле җәзасын алды — он понёс (получи́л) до́лжное наказа́ние
н) принима́ть/приня́тьярыш киң колач алды — соревнова́ние при́няло (получи́ло) широ́кий разма́х
10)а) при общем соотв. получа́ть/получи́ть, брать/взять || получе́ние, взя́тиеб) выруча́ть/вы́ручить ( столько-то от продажи чего)в) достава́ть/доста́ть (путёвку, справку, инвалидную мотоколяску)йомшак вагоннан урын алу — доста́ть ме́сто в мя́гком ваго́не
г) добыва́ть/добы́ть ( бензин из нефти); извлека́ть/извле́чь (сок из растений, минерал из смеси) || добыва́ние, добы́ча; извлече́ниенефтьтән аксым алу ысулы — спо́соб добыва́ния белка́ из не́фти
диңгез агымнарын энергия алу өчен файдалану — испо́льзование морски́х тече́ний для получе́ния эне́ргии
11) занима́ть/заня́ть ( очередь); захва́тывать/ захвати́ть (место, площадь); брать/взять; отнима́ть/отня́ть || занима́ние, заня́тие; захва́тывание, захва́тчәчәк түтәлләре бакчаның яртысын алган — цвето́чные гря́дки за́няли полови́ну огоро́да
12) получи́ть/получа́ть; обрета́ть/обрести́ (трудовую или боевую закалку, спортивную форму, какое-л. качество); приобрета́ть/приобрести́ (какой-л. смысл, другое значение); принима́ть/приня́ть (вид, облик, оттенок, форму, цвет) || получе́ние, обрете́ние, приобрете́ние, приня́тиеирек алу — обрете́ние свобо́ды
сүзнең ироник мәгънә алуы — приобрете́ние сло́вом ирони́ческого отте́нка
колонияләрнең мөстәкыйльлек алуы — получе́ние незави́симости коло́ниями
халыкара әһәмият алу — получи́ть междунаро́дное значе́ние
йөзе борчулы төс алды — его́ лицо́ при́няло озабо́ченное выраже́ние
13) принима́ть/приня́ть (зачёты, экзамены, чей-л. сигнал бедствия, рапорт, телеграмму) || приёмберәүнең сәламен алмау — не приня́ть (чьего-л.) приве́тствия
14) воспринима́ть/восприня́ть, принима́ть/приня́тьйөрәккә якын алу — приня́ть бли́зко к се́рдцу
15) спорт. подбира́ть/подобра́ть, принима́ть/приня́ть (хоккейную шайбу в игре, футбольный мяч)16)а) перенима́ть/переня́ть, принима́ть/приня́ть (эстафетную палочку; склад от приёмщика, командование войсками) || перенима́ние, приня́тие, приём, приёмкаҗитәкчелекне үз кулына алу — приня́ть (взять) руково́дство в свои́ ру́ки
б) перенима́ть/переня́ть (чьи-л. обычаи, привычки, культуру)17) отнима́ть/отня́ть, отбира́ть/отобра́ть (первенство, переходящее красное знамя, водительские права у шофёра) || отня́тие книжн., отбира́ние18) отбира́ть/отобра́ть, забира́ть/забра́ть, изыма́ть/изъя́ть, конфискова́ть; отчужда́ть юр. || отбира́ние, изъя́тие, конфиска́ция; отчужде́ние юр.хосусый заводларны дәүләткә алу — отчужде́ние (изъя́тие) ча́стных заво́дов в по́льзу госуда́рства
рөхсәтсез саклана торган коралларны алу — изъя́ть незако́нно храня́щееся ору́жие
19)а) отнима́ть/отня́ть, брать/взять, занима́ть/заня́ть || отня́тие книжн., занима́ниекүп көчне, энергияне ала торган мәшәкать — хло́поты, кото́рые отнима́ют (поглоща́ют) мно́го сил и эне́ргии
вакытны күп ала торган эш — де́ло, занима́ющее мно́го вре́мени
б) отнима́ть/отня́ть что; лиша́ть/лиши́ть (чего) (какого-л. душевного состояния, качества); отбива́ть/отби́ть, отшиба́ть/отшиби́ть || отня́тие книжн., лише́ниебу эш аның тынычлыгын алды — э́та рабо́та отняла́ у него́ поко́й (лиши́ла его́ поко́я)
курку аның кыюлыгын алган — страх лиши́л его́ сме́лости
в) отбива́ть/отби́тьхлор суның табигый тәмен ала — хлор отбива́ет у воды́ её есте́ственный вкус
20)а) вынима́ть/вы́нуть, выта́скивать/вы́тащить, извлека́ть/извле́чь, достава́ть/доста́ть || вынима́ние, выта́скивание, извлече́ние (вещи из сундука, сумку из багажника, осколок из тела, патрон из ружья, ядро из ореха)тәндәге шырпыны алу — вы́тащить зано́зу из те́ла
кулны кесәдән алу — вы́нуть ру́ку из карма́на
әрҗәдән почтаны алу — вы́тащить (доста́ть) по́чту из я́щика
б) выреза́ть/вы́резать; удаля́ть/удали́ть ( больной орган хирургическим путём); отнима́ть/отня́ть || отня́тие, удале́ние, выреза́ниеаның бер бөерен алганнар — у него́ вы́резали (отня́ли, удали́ли) по́чку
в) вынима́ть/вы́нуть, вы́потрошить (кишки, внутренности рыбы) || вынима́ниег) вынима́ть/вы́нуть, выставля́ть/вы́ставить (оконную раму, стекло из рамы) || вынима́ниетәрәзәнең пыяласын алу — выставля́ть око́нное стекло́
д) выта́скивать/вы́тащить, вытя́гивать/вы́тянуть (невод из воды, рыбу удочкой, бадью из колодца); выбира́ть/вы́брать (якорную цепь, рыболовную снасть, невод) || выта́скивание, вытя́гивание; выбира́ние, вы́боркае) выгреба́ть/вы́грести (золу, угли из печи) || выгреба́ние21)а) снима́ть/снять (пену с чего, копию с рукописи, швы с зажившей раны, судно с мели, шапку с вешалки, вопрос с повестки дня); убира́ть/убра́ть (паутину, вывеску, картину со стены) || снима́ние, сня́тиеб) снима́ть/снять, брать/взять (телефонную трубку, мерку, пробу) || снима́ние, сня́тиев) снима́ть/снять, смеща́ть/смести́ть (с работы, с должности); убира́ть/убра́ть || сня́тие, смеще́ниедиректорлыктан алу — смести́ть с дире́кторства
г) снима́ть/снять (вето, какие-л. ограничения, арест на что), отменя́ть/отмени́ть, аннули́ровать ( выговор) || сня́тие; отме́на22) залива́ть/зали́ть, зата́пливать, затопля́ть/затопи́ть (о воде, половодье, луже и т. п.) || залива́ние, зата́пливание, затопле́ниебар җирне су алган — всё затопи́ло водо́й (лу́жами)
23) охва́тывать/охвати́ть, захва́тывать/захвати́ть, объя́ть (об огне, пламени и т. п.); занима́ться/заня́ться ( чем)бөтен йортны ут алган иде — весь дом уже́ был охва́чен (объя́т) огнём; весь дом уже́ заня́лся огнём
24) оку́тывать/оку́тать, обвола́кивать/обволо́чь, завола́кивать/заволо́чь; распространя́ться/распространи́ться ( на что); заполня́ть/запо́лнить || оку́тывание, обвола́кивание; заполне́ниемунча эчен төтен алды — ба́ня (вся) запо́лнилась ды́мом; ба́ню (всю) запо́лнило ды́мом
урамны тузан алды (басты) — у́лицу оку́тало пы́лью
25)а) пробира́ть/пробра́ть, прохва́тывать/прохвати́ть, пронима́ть/проня́ть, прони́зывать/прониза́ть (о холоде и т. п.); забира́тьбөтен тәнен суык алды — всё те́ло пробра́л хо́лод
б) прохва́тывать/прохвати́ть, прихва́тывать/прихвати́ть (об изморози, заморозках, морозе)карабодайны кырау алган — гречи́ху прихвати́л моро́з
в) перен. брать/взять, пробира́ть/пробра́ть, прохва́тывать/прохвати́ть, охва́тывать/охвати́ть, обуя́ть; овладева́ть/овладе́тьаны борчу ала — им овладева́ет беспоко́йство; его́ охва́тывает беспоко́йство
качакны курку алды — беглеца́ охвати́л (обуя́л, пробра́л) страх; беглецо́м овладе́л страх
г) перен. схвати́ть, схва́тывать, хвати́ть ( о болях)билдән ала — поясни́цу схвати́ло; поясни́цу ло́мит
чәнчү ала — ко́лики схвати́ли
26)а) убира́ть/убра́ть, тереби́ть, брать, дёргать (горох, лён, коноплю)б) убира́ть/убра́ть, копа́ть, рыть (картофель, свёклу) || убо́рка, ко́пка || убо́рочныйкәбестә алу машинасы — капустоубо́рочная маши́на
яшелчә алу көннәрендә — в дни убо́рки овоще́й
бәрәңгене икенче кат алу — втори́чная (повто́рная) убо́рка карто́феля
27)а) стричь, острига́ть/остри́чь, обстрига́ть/обстри́чь, выстрига́ть/вы́стричь, подстрига́ть/подстри́чь (волосы, шерсть машинкой или ножницами); брить, побри́ть, обрива́ть/обри́ть, выбрива́ть/вы́брить || стри́жка, выстрига́ние, вы́стрижка; бритьёчәчне машинка белән алу — стричь во́лосы маши́нкой (под маши́нку)
б) настрига́ть/настри́чь (какое-л. количество)һәр сарыктан өчәр кило йон алу — настрига́ть с ка́ждой овцы́ по три килогра́мма ше́рсти
28) спец.а) выбира́ть/вы́брать, выда́лбливать/вы́долбить, долби́ть, выруба́ть/ вы́рубить (паз, фальц, выем) || выбира́ние, вы́борка, выруба́ние; ырмау алу выбира́ть пазб) снима́ть/снять, переноси́ть/перенести́ ( петли при вязании)күзәнәк (күз) алу — снима́ть пе́тлю
в) продёргивать/продёрнуть || продёргиваниеҗеп очын дөрес алу — пра́вильно продёргивать дратву́
29) мат. вычита́ть/вы́честь из; отнима́ть/отня́ть от || вычита́ние, отня́тиеалу билгесе — знак вычита́ния
алтыдан икене алу — вы́честь из шести́ два; отня́ть от шести́ два
күңелдән алу — вычита́ние в уме́
30) в знач. послелога алып с, от; начина́я сиртәдән алып кичкәчә — с утра́ до ве́чера
бүгеннән алып санаганда — е́сли счита́ть с (от) сего́дняшнего дня
майның береннән алып уннарына чаклы — начина́я с пе́рвого и приме́рно до деся́того ма́я
туганнан алып үлгәнгә хәтле — с роҗде́ния до са́мой сме́рти
егерменче еллардан алып илленче елларга кадәр — с двадца́тых по пятидеся́тые го́ды
31) в знач. вспом. гл. с деепр. на -па) выраж. однократность, кратность действия, движения или состояния с приставками по-; вз-уйнап алу — поигра́ть
бәйрәм итеп алу — попра́здновать
йоклап алу — поспа́ть, вздремну́ть
карап алу — посмотре́ть, взгляну́ть
көлешеп алу — посмея́ться
б) выраж. завершение, результат действия, процесса и переводится приставками вы-; на-, от-, -с, -уалмашып алу — вы́менять
казып алу — вы́копать, накопа́ть
атып алу — отстреля́ть
үч алу — отомсти́ть
күчереп алу — списа́ть
өзеп алу — сорва́ть
күреп алу — уви́деть
ишетеп алу — услы́шать
теш шыгырдатып алу — скри́пнуть зуба́ми
чәнчеп алды — где́-то кольну́ло
чукып алу — клю́нуть
г) выраж. кратковременность действия, процесса: немно́го, ненадо́лго, на не́которое вре́мякүпер янында туктап алу — немно́го задержа́ться у моста́; ненадо́лго останови́ться у моста́
теге атнада бераз суытып алды — на про́шлой неде́ле ненадо́лго похолода́ло
күрсәтеп кенә алдылар — показа́ли то́лько
д) выраж. тж. однократность действия, процесса: (оди́н) раз (разо́к)ялгышып алу — ошиби́ться (оди́н) раз
е) выраж. быстроту, неожиданность действия, процесса: успева́ть, успе́тьшахмат уйнарга өйрәнеп тә алган — уже́ успе́л научи́ться игра́ть в ша́хматы
кай арада күреп алдың әле шуны? — когда́ ты успе́л заме́тить э́то?
ж) ... аласы бар на́до, ну́жно, сле́дует; предстои́тсезнең белән сөйләшеп аласы бар — с ва́ми поговори́ть на́до
түбәне ябып аласы бар — ну́жно кры́шу покры́ть
з) ... аласы иде, аласы калган на́до (ну́жно, сле́довало) бы, на́до бы́ло быалдан киңәшеп аласы калган — сле́довало бы зара́нее посове́товаться
бераз киңәшеп аласы калган — сле́довало бы зара́нее посове́товаться
бераз ял итеп аласы иде — немно́го на́до бы отдохну́ть
•- ала бару- ала кайту
- ала керү
- ала килү
- ала китү
- ала чыгу
- алып ату
- алып бару
- алып баручы
- алып барып кайту
- алып барып кую
- алып барып чыгу
- алып бетерү
- алып биреп китү
- алып бирү
- алып җиткермәү
- алып җыю
- алып йөрү
- алып кайту
- апкату
- алып кайтып бирү
- алып кайтып китү
- алып калу
- апкалу
- алып кереп бирү
- алып кереп китү
- алып керү
- апкерү
- алып килеп бирү
- алып килү
- апкилү
- алып китү
- апкитү
- алып китүче
- алып кую
- апкую
- алып менү
- апменү
- алып салу
- алып сатар
- алып сату
- алып сатучы
- алып ташлап бетерү
- алып ташлау
- алып тору
- алып төшү
- аптөшү
- алып узу
- алып үстергән
- алып үстерү
- алып чөю
- алып чыгу
- апчыгу
- алып чыгып бетерү
- алып чыгып бирү
- алып чыгып китү
- алып яшерү••алмаган бия, тумаган колын (тай) — ирон. шку́ра неуби́того медве́дя; ви́лами на воде́ пи́сано (букв. неку́пленная кобы́ла и нероди́вшийся жеребёнок)
алмак күрке - бирмәк — долг платежо́м кра́сен (букв. долг возвра́том кра́сен)
алып биреп — на чём свет (стои́т) (начать бранить, ругать); на все ко́рки прост.
алып мактарлык (түгел), салып таптарлык түгел — ни похвали́ть (захвали́ть), ни затопта́ть; так себе́; посре́дственный; посре́дственность (о человеке, произведении, условиях и т. п.)
II модальн. гл.алып узган — см. азгын 2)-4)
1) мочь, смочь, быть (оказа́ться) в си́лах (состоя́нии); суме́ть; удава́ться/уда́ться ( кому)аягы төзәлде инде, йөри ала — нога́ (у него́) зажила́, мо́жет ходи́ть
салкынга каршы тора алу — смочь противостоя́ть моро́зам ( о растении)
куркуын җиңә алмады — не смог поборо́ть стра́ха в себе́
ризалата алырсызмы? — уда́стся ли вам уговори́ть его́?
кыен хәлдән чыга ала — уме́ет вы́йти из затрудни́тельного положе́ния
2) мочь, смочь, суме́ть, посме́ть (решиться на что, критиковать кого)ничек шулай дип әйтә аласың син? — как ты сме́ешь так говори́ть?
кеше күзенә күренә алмау — не сме́ть показа́ться лю́дям на глаза́
ул хакта мин хыяллана да алмыйм — об э́том я да́же не могу́ мечта́ть
3) мочь, смочь, быть спосо́бнымбу зал ул чаклы халыкны сыйдырып бетерә алмый — э́тот зал не спосо́бен (не мо́жет) вмести́ть сто́лько люде́й
-
19 fall
I [fxːl] n1) падінняto have a fall — упасти; падіння, занепад
2) зниження, падіння; спад3) pl водоспад4) уклон, обрив, схил ( пагорба)5) випадання (волосся, зубів)6) aмep. осінь9) окіт, народження ( ягняти); виводок, приплід10) рубка лісу; зрубаний ліс11) покривало, вуаль; спадаючий комір; накладневолосся у вигляді "кінського хвоста"; шиньйон з довгого волосся12) cпopт. коло, бій, раунд13) тex. напір; висота напору14) тex. канат піднімального блоку ( block and fall); мop. фал15) мyз. Каданс16) peл. ( the Fall) гріхопадіння, первородний гріх ( a fall from grace)II [fxːl] v(fell; fallen)1) падати2) опускатися, спускатися; низько опускатися, схилятися; наставати, опускатися (про туман, ніч); охоплювати, долати (сон, страх)3) падати, знижуватися; ущухати, слабшати; погіршуватися, псуватися4) загинути; здихати5) прямувати, направлятися6) опускатися; іти під уклон7) валитися, обвалюватися; осідати8) (on, upon) поширюватися, лягати (на кого-небудь, що-небудь) (нaпp., про відповідальність); падати (на кого-небудь, що-небудь) (нaпp., про підозру); (to) випадати ( на чию-небудь долю); діставатися ( кому-небудь)10) cл. потрапити до в'язниці12) опадати (про листя; fall oft); випадати (про волосся, зуби; часто fall out)13) іти, випадати (про дощ, сніг)15) потрапляти ( у пастку)16) розпадатися ( на частини)18) народжуватися (про ягнят, щенят)III [fxːl] див. fall-trap IV [fxːl] n; спец.крик, що його видають китобої, побачивши кита; полювання на китів -
20 кире
1. прил.1)а) в разн. знач. обра́тный (рейс, билет, маршрут и т. п.)кире якка китү — пойти́ в обра́тном направле́нии
кире юл — обра́тный путь
кире саннар мат. — обра́тные чи́сла
кире пропорциональ зурлыклар — обра́тно пропорциона́льные величи́ны
б) обра́тный, попя́тныйкирехәрәкәт — обра́тное (попя́тное) движе́ние
кире йөреш — шахм. обра́тный (попя́тный) ход
2) в разн. знач. отрица́тельный (ответ, результат, герой и т. п.)кире йогынты ясау — оказа́ть отрица́тельное влия́ние
кире корылма — физ. отрица́тельный заря́д; см. тж. тискәре
3) перен.а) своенра́вный, упря́мый, стропти́вый; ерши́стый, норови́стый; несгово́рчивый (человек, сосед, попутчик) || упря́мец, упря́мицакире һәрвакыт кирегә сукалар — (посл.) букв. упря́мец всегда́ бу́дет про́тив паха́ть
б) норови́стый, с но́ровом ( о лошади); упря́мый ( о животных)4) оборо́тный, изна́ночныймайканың кире ягы — изна́ночная сторона́ ма́йки
5) лингв. уступи́тельный2. нареч.кире иярчен җөмлә — уступи́тельное прида́точное предложе́ние
1) ( о движении) обра́тно, наза́д, вспять (плыть, улететь, повернуть, поехать и т. п.)кире куу — гнать (отогна́ть) обра́тно
кире борылып килү — верну́ться наза́д
кире качу — бежа́ть обра́тно
вакытны кире борып булмый — вре́мя не повернёшь вспять
үткән эш кире кайтмый — (погов.) что прошло́, того́ не вернёшь (букв. то, что бы́ло, не вернёшь обра́тно)
2) обра́тно, наза́д (отдать, вернуть, выкупить и т. п.)кире алу — взять обра́тно
кире урынына кую — положи́ть обра́тно на ме́сто
хатны кире җибәрү — отпра́вить обра́тно письмо́
кире соратып алу — потре́бовать наза́д
•- кире алу
- кире әйләнеп кайту
- кире әйләнү
- кире баштан
- кире башы белән
- кире беткән
- кире бору
- кире вакланма
- кире гамәл
- кире кагу
- кире сугу
- кире кагылгысыз
- кире кагылмаслык••кире кайтарылу — экон. окупа́емость
кире кайтмый торган җиргә китү — отпра́виться на тот свет
кире китеш — регре́сс, деграда́ция
кире китү — см. кирегә китү 1)
кире кырыккан — см. кире беткән 1)
кире (кирегә) сөйләү — говори́ть проти́вное, не подде́рживать; см. тж. кирегә бору 1)
кире сугу — сбива́ть/сбить с то́лку; ср. тж. кире чөй кагу
кире сурәт физ. — изображе́ние перевёрнутое (обра́тное)
кире тәре — груб.; прост. упря́мец
кире тору — отказа́ться (от чего-л.), упря́миться
кире чакыру — см. кире кайтару 2)
кире юлга (якка) тарту (җибәрү) — сбива́ть/сбить с пути́
кире ягы белән — искажённо, в ло́жном све́те ( показывать)
- кире кайтукире як белән тору — встава́ть/встать с ле́вой (не с той) ноги́
- кире уйлау
- кире килү
- кире чигенү
- кире чөй кагу
- кире як 3. послелог; диал.по́слемоннан кире — по́сле э́того
См. также в других словарях:
Кит Лаумер — Keith Laumer Дата рождения: 9 июня 1925 Место рождения: Сиракузы (шт. Нью Йорк) Дата смерти: 23 января 1993 Гражданство: США Род деятельности: писатель Годы творчества … Википедия
Кит Ломер — Кит Лаумер Keith Laumer Дата рождения: 9 июня 1925 Место рождения: Сиракузы (шт. Нью Йорк) Дата смерти: 23 января 1993 Гражданство: США Род деятельности: писатель Годы творчества … Википедия
кит — I а/, ч. 1) Найбільший морський ссавець, схожий на рибу. 2) перен., розм. Про особу, що відіграє дуже важливу роль у якій небудь галузі, сфері діяльності. II у, ч., розм. Спеціально виготовлена речовина для замазування щілин, тріщин; замазка … Український тлумачний словник
Мун, Кит Джон — Кит Мун Keith Moon … Википедия
Джон Кит Лаумер — Кит Лаумер Keith Laumer Дата рождения: 9 июня 1925 Место рождения: Сиракузы (шт. Нью Йорк) Дата смерти: 23 января 1993 Гражданство: США Род деятельности: писатель Годы творчества … Википедия
Лаумер, Джон Кит — Кит Лаумер Keith Laumer Дата рождения: 9 июня 1925 Место рождения: Сиракузы (шт. Нью Йорк) Дата смерти: 23 января 1993 Гражданство: США Род деятельности: писатель Годы творчества … Википедия
Лаумер Джон Кит — Кит Лаумер Keith Laumer Дата рождения: 9 июня 1925 Место рождения: Сиракузы (шт. Нью Йорк) Дата смерти: 23 января 1993 Гражданство: США Род деятельности: писатель Годы творчества … Википедия
Лаумер Кит — Кит Лаумер Keith Laumer Дата рождения: 9 июня 1925 Место рождения: Сиракузы (шт. Нью Йорк) Дата смерти: 23 января 1993 Гражданство: США Род деятельности: писатель Годы творчества … Википедия
Ломер, Кит — Кит Лаумер Keith Laumer Дата рождения: 9 июня 1925 Место рождения: Сиракузы (шт. Нью Йорк) Дата смерти: 23 января 1993 Гражданство: США Род деятельности: писатель Годы творчества … Википедия
Ломер Кит — Кит Лаумер Keith Laumer Дата рождения: 9 июня 1925 Место рождения: Сиракузы (шт. Нью Йорк) Дата смерти: 23 января 1993 Гражданство: США Род деятельности: писатель Годы творчества … Википедия
Лаумер, Кит — Кит Лаумер Keith Laumer Дата рождения: 9 июня 1925(1925 06 09) Место рождения: Сиракузы (шт. Нью Йорк) Дата смерти: 23 января … Википедия